ДЕЛЕГОВАНА ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ: ПРАВОВА ПРИРОДА, ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2709-9261-2022-1-5-27

Ключові слова:

делегована законотворчість, законодавчі повноваження, конституційне регулювання, декрети.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правової природи, зарубіжного досвіду та перспектив становлення делегованої законотворчості в Україні. У публікації розкрито зміст категорії «делегована законотворчість». У дослідженні проаналізований досвід європейських країн: Франції, Італії, Греції, Німеччини, Португалії, Швейцарії, Ісландії, Північної Македонії, Чорногорії, Словенії, Сан-Марино, Ватикана, Іспанії, Румунії, Хорватії, Фінляндії, Швеції, Естонії, Грузії, та розроблено рекомендації для впровадження інституту делегованої законотворчості в Україні.

Посилання

Грималюк П. Делегована правотворчість: теоретико-правові засади : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Національ- на академія наук України. Інститут держави і права імені В.М. Корецького. Київ, 2012. 204 с.

Cecil T. Carr. Delegated Legislation in the United States. Journal of Comparative Legislation and International Law. 1943. Vol. 25, № 3/4. PP. 47–54.

Скакун О. Теорія держави і права : підручник / пер. з рос. Харків : Консум, 2001. 656 с.

S.A. de Smith. Delegated legislation in England. The Western Political Quarterly. 1949. Vol. 2, № 4. PP. 514–526.

Сорока С. Делеговане законодавство як форма участі уряду в законодавчому процесі у країнах Європейського Союзу. Наукові праці. Державне управління. 2012. Випуск 169. Том 181. С. 54–62.

Ярова Д. Делегована законотворчість: доктринальний аналіз категорії. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2022. № 72. С. 81–85.

Current aspects of the development of science and technology : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services, 2022. 264 р.

Parlamento Italiano. URL: Ultimi Decreti-Legge esaminati (parlamento.it).

Constitution of the Italian Republic. URL: untitled (senato.it).

The Spanish Constitution. URL: THE SPANISH CONSTITUTION (boe.es).

The Constitution of Romania. URL: The Constitution of Romania (presidency.ro).

Croatia’s Constitution of 1991 with Amendments through 2013. URL: Croatia_2013.pdf (constituteproject.org).

Greece’s Constitution of 1975 with Amendments through 2008. URL: Greece_2008.pdf (constituteproject.org).

Germany’s Constitution of 1949 with Amendments through 2012. URL: German_Federal_Republic_2012.pdf (constituteproject.org).

Portugal’s Constitution of 1976 with Amendments through 2005. URL: Portugal_2005.pdf (constituteproject.org).

Finland’s Constitution of 1999 with Amendments through 2011. URL: Finland_2011.pdf (constituteproject.org).

Switzerland’s Constitution of 1999 with Amendments through 2002. URL: Switzerland_2002.pdf (constituteproject.org).

The Constitution of Sweden: The Fundamental Laws and the Riksdag Act. URL: the-constitution-of-sweden-160628.pdf (riksdagen.se).

Estonia’s Constitution of 1992 with Amendments through 2015. URL: Estonia_2015.pdf (constituteproject.org).

Iceland’s Constitution of 1944 with Amendments through 2013. URL: Iceland_2013.pdf (constituteproject.org).

The Constitution of the Republic of Macedonia. URL: MKD36714 Eng.pdf (ilo.org).

Montenegro’s Constitution of 2007. URL: Montenegro_2007.pdf (constituteproject.org).

Constitution of Georgia. URL: CONSTITUTION OF GEORGIA | სსიპ ”საქართველოს საკანონმდებლო მაცნე” (matsne.gov.ge).

Constitution of the Republic of Slovenia. URL: constitution.pdf (us-rs.si).

Constitution of the Republic of San Marino. URL: San Marino: Constitution-1974 (rightofassembly.info).

Fundamental Law of Vatican City State. URL: Fundamental Law of Vatican City State (uniset.ca).

Code of Canon Law. URL: Code of Canon Law – IntraText (archive.org).

Ярова Д. Делегована законотворчість: досвід країн Європейського Союзу. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 8.

Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30.

Кормич А. Історія вчень про державу і право. Київ : Правова єдність, 2009. 312 с.

Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання : Закон України від 18.11.1992 р. № 2796-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 2.

Конституція України : Закон Української РСР від 20.04.1978 р. № 888-IX. URL: Конституція України № 888-IX від 20.04.1978 р. Конституція (Основний Закон) України. Редакція від 28.06.1996 р. | ZakonOnline – Право знати!

Декрети Кабінету Міністрів України. URL: Документи виду (Декрет) (rada.gov.ua).

Чабан В. Адміністративно-правовий феномен декретів Кабінету Міністрів України. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 4. С. 207–209.

Про регламент Верховної Ради України : Закон України від 10.02.2010 р. № 1861-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14–15, № 16–17.

Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 27.02.2014 р. № 794-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 13.

Правила оформлення проєктів законів та основні вимоги законодавчої техніки (методичні рекомендації). URL: zak_rules.pdf (rada.gov.ua).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-20

Як цитувати

Ярова, Д. В. (2024). ДЕЛЕГОВАНА ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ: ПРАВОВА ПРИРОДА, ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ. Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика, 5(1), 143–148. https://doi.org/10.32782/2709-9261-2022-1-5-27

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ: ОБМІН ДОСВІДОМ