КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО СОЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ТА ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті проаналізовано концептуальні підходи до соціального призначення благодійних та волонтерських організацій і визначено, що вони значною мірою відображають особливості наукового світогляду дослідників, а також відношення до клерикальних або ліберальних цінностей. Узагальнення поглядів вчених на соціальне призначення благодійних та волонтерських організацій дає змогу виокремити наступні концептуальні підходи: 1) кратологічний (від давньогрецького Κράτος: влада, панування, могутність), представники якого вважають благодійну діяльність одним із способів політичних та економічних еліт зміцнити свою владу та/або прибутки, змінюючи суспільні відносини, загальносоціальні, електоральні та споживацькі настрої шляхом надання певних благ визначеній категорії осіб; 2) ідеалістичний, у межах якого особи, які здійснюють благодійну та волонтерську діяльність, розглядаються, без врахування їх індивідуальних особливостей та мотивацій, як альтруїстичні, гуманістичні та самовіддані особистості, сенс життя яких полягає у безкорисливому служінні нужденним; 3) технологічний, прихильники якого вважають, що вимірювання соціальної корисності науковими методами у даний час неможливо, однак достовірне уявлення про спрямованість діяльності благодійних організацій можна скласти на підставі аналізу фінансових та організаційних показників їх роботи; 4) врівноважуючий, у межах якого особистість досягає позитивного емоційного стану шляхом реалізації своєї благодійної активності. З’ясовано, що найбільш перспективним для достовірного оцінювання соціальної ролі благодійних організацій є технологічний підхід, позбавлений необхідності оперувати невимірними категоріями на кшталт «загальне благо», «щастя», «загальнолюдські цінності» тощо, що можуть мати діаметрально протилежне розуміння в різних соціальних групах. Визначення місця та ролі благодійних та волонтерських організацій у вирішенні тих складних завдань, що постали нині перед українською державою та суспільством, має, на наш погляд, з’ясовуватися на підставі аналізу структурованої інформації фінансового, організаційного та правового характеру, що надасть висновкам таких досліджень обґрунтованості та надійності.