PSYCHOLOGICAL CONTACT: TERMINOLOGICAL ISSUES AND INTERROGATION EFFECTIVENESS
DOI:
https://doi.org/10.32782/2709-9261-2024-4-12-10Keywords:
psychological contact, investigative activities, interrogation, communicative approach, criminalistics approach, psychological approachAbstract
The article problematizes the inconsistency scientific approaches to conceptual definition of the “psychological contact” phenomenon in the context of criminalistics, legal/ forensic psychology and communicativistics. Criminalistics’ approach defines the interrogation as tactical series and psychological contact as one of the tactics with psycho-behavioral components. Psychological approach defines the psychological contact as cooperative activity between the investigator and the “guilty” person with emotional, intellectual, psychological impacts of the investigator on the process and the results of the interrogation. Finally, communicative approach defines the psychological contact as ways of resolving conflict and the major factor determining its relevant interrogation’s effects. It is emphasized that the existing variety of definitions relates to both the understanding of the concept essence and the process of establishing the psychological contact. These contradictions between the approaches lead to uncertainty in the theory of studying the psychological contact’ phenomenon and to difficulties in the practical investigative activity in particular, low effectiveness of the interrogation results. It is found out that among factors, which determine whether psychological contact will have constructive or destructive impact on the process and the results of the interrogation, crucial is the type of relations between the investigator and the “guilty” person before their involvement in cooperative activity. Besides this follows from the fact that in the context of cooperative activity the type of relations between both interrogation’s parties as subjects of the legal relations is mediating investigator’s denying of the “confession culture of guiltiness”. The author substantiates the need to use the interdisciplines complex of knowledge and recommendations of criminalistics, psychological science, communicative theory and practice which should be adapted to the specifics of investigative activities in which they are implemented and they make it successful and effective interrogation.
References
1. Про затвердження Правил етичної поведінки політиків від 09.11.2016 р. № 1576–16. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1576-16#Text.
2. Пам’яті прем’єр-міністра Національної політики України: Інформаційно-довідкові матеріали з питань професійної діяльності політичних діячів МВС України / І. Клименко та ін. Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2017.
3. Цільмак О. Складові комунікативної компетентності слідчих органів національного розслідування Національної поліції України. Причорноморські психологічні студії. 2017. № 2. С. 85–90.
4. Мілорадова Н. Психологічні основи професіогенезу слідчих : монографія. Харків : ФОП Бровін, 2018.
5. Investigative Interviewing Explained / T. Green et al. Lexis : Nexis Butterworths, 2004.
6. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон від 13.04.2012 р. № 4651–VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
7. Шепітько В. Криміналістична тактика (системно-структурний аналіз) : монографія. Харків : Харків юридичний, 2007. 432 с.
8. Шепітько В. Юридична психологія : підручник. 2-ге вид., переробл. і доп. Харків : Право, 2008. 240 с.
9. From interrogations to investigative interviewing. Rule of Law. UiO : University of Oslo. URL: https://www.jus.uio.no/smr/om/ia/dok/invest_int_concept_note.pdf.
10. Кубарєв І. Сутність поняття психологічного контакту. Право України. 2020. № 11. С. 46–54.
11. Чорний Г., Кравець К. Особистісні характеристики реалізації попиту. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 11. С. 580–582.
12. Досудове розслідування кримінальних проступків : методичні рекомендації / С. Чернявський та ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019.
13. Давченко Т. Тактика допиту у кримінальних провадженнях доведення до банкрутства (ст. 219 КК України). Підприємництво, господарство і право. 2020. № 8. С. 310–316.
14. Єфімов М. Особливості встановлення психологічного контакту при проведенні допиту під час розслідування злочинів проти моральності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 200–204.
15. Синоверська Т. Тактичні прийоми допиту під час розслідування жорстокого поводження з тваринами. Юридична психологія. 2021. № 2 (29). С. 53–60.
16. Головкін С., Іщенко А. Криміналістична характеристика шахрайства відносно власності особи та її використання на початковому етапі розслідування : монографія ; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013.
17. Чорноус Ю. Психологічні основи реалізації тактичних прийомів. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 13–22.
18. Практична психологія у правоохоронній діяльності : навчально-методичні матеріали / П. Сопек ; перекл. із чеськ. Р. Магамедової ; за ред. Л. Мороз, С. Яковенко. Київ : Міжн. фонд «Відродження» та «Схід – Схід: партнерство без кордонів», 2005.
19. Колеснікова І. Проблеми виникнення ілюзій у показаннях потерпілих під час сприйняття події злочину. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2016. № 20. С. 181–184.
20. Мальгіна А., Горбаньов І. Тактичні особливості допиту підозрюваних у створенні терористичної групи чи терористичної організації. Південноукраїнський правничий часопис. 2020. № 4. С. 272–277.
21. Серкевич І., Дільна З. Психологічні основи використання тактичних прийомів. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 5. С. 360–363.
22. Баранчук В. Проблеми побудови системи тактичних прийомів, що спрямована на встановлення психологічного контакту під час допиту. Національний юридичний журнал: теорія та практика. 2016. № 6 (1). С. 127–133.
23. Черечукіна Л., Теленков В. Особливості організації кримінального провадження за фактами вбивств на попередньому етапі розслідування : методичні рекомендації для практичних працівників ; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013.
24. Смоков С. Психологічний вплив як необхідний елемент слідчої діяльності. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 1. С. 148–152.
25. Investigative Interviewing for Criminal Case. CTI (Convention Against Torture Initiative) Training Tools by the Norwegian Center for Human Rights. University of Oslo in cooperation with the Norwegian Police University College. 2017. Vol. 1. Р. 1–12. URL: https://cti2024.org/content/docs/CTI-Training_Tool_1-Final.pdf.
26. Осипенко І., Пророченко В. Використання можливостей невербальної інформації в розслідуванні злочинів. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 6. С. 392–395.
27. Поліванова І. Психологічні і тактичні засади одночасного допиту кількох вже допитаних осіб. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2017. № 23. С. 155–157.