ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПРАВООХОРОНЦЯ

Анотація

Вивчення практичного досвіду працівників правоохоронних органів України дозволило визначити, що сьогодні необхідно приділяти більше уваги розвитку емоційного інтелекту та формуванню сприятливої взаємодії правоохоронців із громадянами, а це, у свою чергу, може позитивно вплинути і на подальшу співпрацю, і покращити психічний та емоційний стан громадян України. Нині, у період воєнного стану, ефективна співпраця всіх підрозділів правоохоронних органів України з громадянами нашої країни залежить від розвитку свідомої громадянської та правової культури кожного і є основою сприятливої психологічної, емоційної та соціальної взаємодії в державі. У статті розглянуто особливості емоційного інтелекту та запропоновано модель, яка охоплює чотири різні рівні емоційного інтелекту, включаючи емоційне сприйняття, розуміння емоції та здатність управляти емоціями. Акцентовано увагу на великому значенні підготовленості поліцейського до забезпечення емоційно сприятливого спілкування, його спроможності бути «емоційно розумним», тобто здатним реагувати на постійні запити та виклики з боку суспільства під час воєнного стану. Зазначено, що емоційний інтелект правоохоронця – це його здатність керувати своїми емоціями та розрізняти емоції, емоційні стани та відповідні емоційні ступені інших людей. Також зауважено, що співробітники правоохоронних органів потребують високого рівня емпатії в системі відносин «правоохоронець – громадянин», бо саме це є невід’ємним фактором емоційного інтелекту, оскільки процес розуміння емоційного стану іншого створює позитивні міжособистісні стосунки, дозволяє спілкуватися, сприяє гнучкості мислення, і поліцейському важливо й необхідно використовувати емоційну інформацію для прийняття важливих службових рішень. До того ж у статті досліджено актуальність проблеми емоційного інтелекту, яка наразі набуває все більшої значущості через напружений ритм життя під час воєнного стану й емоційні навантаження громадян України, які в нових реаліях життя є більш беззахисними та більш вразливими, не завжди можуть долати стресові ситуації, що, відповідно, впливає на їхню психіку.