ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНИМ ДЕВІАНТНИМ ПРОЯВАМ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2709-9261-2022-1-5-24Ключові слова:
запобігання, девіація, девіантна поведінка, світова практика, зарубіжний досвід, превенція, соціальний контроль.Анотація
У статті висвітлено проблеми запобігання негативним девіантним проявам у світовій практиці, які ґрунтуються на принципах демократизації, лібералізації, прогресивності. Однак застосування таких заходів запобігання має будуватися й на обмежувальних принципах, що перешкоджають девіантним зловживанням. Окреслено елементи стратегії превенції Міжрегіонального інституту ООН з дослідження злочинності та юстиції (UNICRI), ролі «сусідського контролю» як прикладу партнерства в запобіганні кримінальним правопорушенням – «crime prevention». Зосереджено увагу на взаємодії населення та поліції з метою підвищення захищеності громадян, ефективності правоохоронної діяльності, мінімізації незаконних дій поліцейських. Узагальнюючи відомі рекомендації щодо системи превенції, визначено стратегічні напрями: загальносоціальні заходи, спрямовані на скорочення соціально-економічної диференціації, безробіття, покращення міської екології тощо; програми підтримки сім’ї та дітей; програми підтримки та лікування осіб, які зловживають алкоголем, наркотиками, які звільнилися з місць позбавлення волі, жертв кримінальних правопорушень; сусідська взаємодопомога – «сусідський контроль»; максимально ефективне утримання осіб, які відбувають покарання в місцях несвободи; поліпшення «техніки безпеки міської агломерації» (електронні засоби безпеки, освітлення вулиць, скверів, дворів, охоронна сигналізація, патрулювання місцевої поліції тощо). На спеціально-кримінологічному рівні розкрито форми первинної, вторинної та третинної превенції девіантних проявів. Доведено, що одним з найважливіших та найсприятливіших напрямів соціального контролю над девіантністю є надання соціальної, психологічної, медичної допомоги особам, схильним до наркотичної та алкогольної залежності, бездомним і безробітним, біженцям і вимушеним переселенцям, особам, що звільнилися з місць несвободи. Визначено соціальний контроль як механізм самоорганізації (саморегуляції) та самозбереження суспільства через встановлення та підтримку в суспільстві нормативного порядку та усунення, нейтралізації, мінімізації нормопорушної – девіантної поведінки.
Посилання
Кримінологія: підручник / А. М. Бабенко, О. Ю. Бусол, О. М. Костенко та ін.; за заг. ред. Ю. В. Нікітіна, С. Ф. Денисова. Є. Л. Стрельцова. 2-ге вид., перероб. и доп. Харків : Право, 2018. 416 с.
Тимошенко В. І., Шакун В. І. Теоретичні основи кримінології: монографія. Київ : Юринком Інтер, 2021. 240 с.
Ellis L., Walsh A. Criminology A Global Perspective/ Allyn and Bacon, 2000. P. 15–17.
Профілактика злочинів : підручник / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Гіда та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. Київ : Атіка, 2011. 720 с.
Колодяжний М. Г. Сучасний зарубіжний досвід громадського впливу на злочинність : монографія / за ред. В. В. Голіни. Харків : Право, 2017. 252 с.
Herz A. Trafficking in Human Being. An Empirical Study on Criminal Prosecution in Germany. Freiburg, MPI, 2006. P. 19–20.
Туриніна О. Л. Психологія травмуючих ситуацій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ : ДП «Вид. дім “Персонал”», 2017. 160 с.
Як впроваджується «Community Policing» в умовах війни: дослідження. Українська Гельсінська спілка. URL: https://www.helsinki.org.ua/articles/yak-vprovadzhuietsia-community-policing-v-umovakh-viyny-doslidzhennia/
Джужа О. М., Тичина Д. М. Роль потерпілого (жертви) в механізмі вчинення злочину. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 4 (106). С. 87–98.
Назимко Є. С., Андріяшевська М. С., Тіточка Т. І. Ювенальна віктимологія: теоретико-правова модель: монографія. Запоріжжя : Гельветика, 2021. 208 с.
Bursik Robert, Harold G. Grasmik. Neighborhoods and Crime: The Dimensions of Effective Community Control. [S. l.] : Lexington Books, 2021. 226 p.