ДОСВІД УКРАЇНИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА: ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА БЕЗПЕКОВИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ НАТО

Анотація

У науковій статті здійснено комплексний аналіз ролі цивільно-військового співробітництва в умовах війни в Україні як одного з ключових елементів забезпечення національної безпеки, суспільної стійкості й ефективного функціонування державних інституцій в умовах воєнних загроз. Досліджено особливості трансформації системи цивільно-військової взаємодії в умовах сучасного збройного конфлікту, який характеризується поєднанням традиційних військових дій із гібридними загрозами, інформаційними операціями, кібератаками та цілеспрямованим впливом на об’єкти критичної інфраструктури. Автор обґрунтував, що цивільно-військове співробітництво в сучасних умовах виходить за межі традиційного інструменту підтримки військових операцій та перетворюється на важливий механізм формування всеохоплюючої системи національної стійкості. У статті запропоновано перспективні напрями гармонізації національної системи цивільно-військового співробітництва зі стандартами та підходами НАТО шляхом удосконалення нормативно-правового забезпечення, розвитку інституційних механізмів координації, впровадження сучасних цифрових інструментів управління, розширення можливостей стратегічних комунікацій та підвищення ефективності захисту критичної інфраструктури.