ТИПОВІ СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2709-9261-2024-1-9-4Ключові слова:
масові заворушення, розслідування, типові слідчі ситуації, слідчі версіїАнотація
Статтю присвячено вивченню поняття і значення слідчих ситуацій при розслідуванні, зокрема формуванню типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування масових заворушень. Слідча ситуація розглядається як сформована на певному етапі (початковому, подальшому) обстановка, яка характеризується наявністю певного об’єму інформації щодо вчинення протиправних дій та правопорушника, а також сукупність умов, обставин та труднощів у процесі розслідування, які підлягають вирішенню з метою досягнення завдань досудового розслідування. Критеріями типізації слідчих ситуацій є дані про подію кримінального правопорушення, обстановку вчинення протиправних дій, предмет кримінально-протиправного посягання, інформацію про особу злочинця (організаторів та активних учасників масових заворушень), механізм кримінального правопорушення, мотив і мету, а також слідову картину і наявність доказів на певному етапі розслідування. Визначено, що типові слідчі ситуації – це повторювані слідчі ситуації, які виникають у ході розслідування певного виду кримінальних правопорушень та сформовані шляхом вивчення та узагальнення практики розслідування і судового розгляду кримінальних правопорушень. Відповідно, типові слідчі версії є припущеннями щодо вчинення протиправних дій у певній типовій слідчій ситуації. До типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування масових заворушень віднесено: 1) ситуація перша – наявна інформація про підготовку вчинення масових заворушень та осіб, які здійснюють їх організацію; 2) ситуація друга – наявна інформація про вчинення масових заворушень у ході мирного зібрання громадян (мітингів, спортивних заходів); 3) ситуація третя – наявна інформація про вчинення масових заворушень у конфліктній обстановці (на ґрунті вчинення кримінального правопорушення, при невдоволенні діями працівників правоохоронних органів або рішень представників органів державної влади, а також у ході акцій протесту); 4) ситуація четверта – наявна інформація про вчинення масових заворушень, які мають організований характер.
Посилання
Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/39695706 (дата звернення: 11.03.2024).
Копча В.В., Копча Н.В. Криміналістична техніка, тактика і методика : навч. посіб. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. 286 с.
Криміналістика : підручник для студ. вищ. навч. закл. / К. О. Чаплинський та ін. 2-е вид, перероб. і доп. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2017. 480 с.
Криміналістика : підручник / В. Ю. Шепітько та ін. 4-е вид., перероб. і доп. Харків : Право, 2010. 464 с.
Криміналістика : підручник : у 2 т. Т. 2 / А. Ф. Волобуєв, О. В. Одерій, Р. Л. Степанюк, В. О. Малярова. Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2018. 312 с.
Кузьменко О. П. Початковий етап розслідування масових заворушень : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2017. 225 с.
Ламах Т. Б. Проблемні слідчі ситуації досудового розслідування масових заворушень. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2018. № 35. Т. 2. С. 88–91.
Лісняк А. І. Криміналістична характеристика та особливості розслідування масових заворушень : дис. … доктора філософ. : 12.00.09. Дніпро, 2021. 220 с.
Розслідування масових заворушень : навч. посіб. / М.А. Погорецький та ін. Київ : ВД «Дакор», 2014. 140 с.
Розслідування окремих видів злочинів : навч. посіб. / О. В. Бишевець та ін. Київ : Алерта, 2015. 536 с.
Скригонюк М.І. Слідчі ситуації й тактичні операції при розслідуванні масових заворушень. Вісник Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2005. № 67–69. С. 120–123.
Тіщенко В.В., Подобний О.О. Криміналістика : навч.-метод. посіб. Одеса : Видавництво «Юридика», 2022. 236 с.
Шалдирван П.В. Методика розслідування масових заворушень : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2005. 201 с.
Шевчук В.М. Слідча ситуація: поняття, структура, види та їх значення для оптимізації розслідування злочинів. Юридичний електронний журнал. 2014. № 1. С. 146–150.