РЕАКТИВНИЙ РОЗЛАД ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ЯК ДЕРМІНАНТА ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ

Анотація

Статтю присвячено розгляду кореляції реактивного розладу прив’язаності та віктимної поведінки неповнолітньої особи. Автором розглядаються основні типи такого розладу та залежно від них диференціюється тип жертви кримінального правопорушення. Зазначається, що відсутність тісного емоційного зв’язку з матір’ю призводить до спрощеної побудови системи світосприйняття та деструктивних змін у комплексі моральних цінностей. Указується, що формування у свідомості неповнолітньої жертви кримінального правопорушення правильної реакції на протиправний вплив та генерація адекватного умовного рефлексу на його негативні наслідки можуть бути досягнені шляхом візуалізації та поступового закріплення певних настанов, які утворять алгоритм дій, необхідний для уникнення процесу віктимізації. Робиться висновок, що реактивний розлад прив’язаності можна вважати самостійною та повноцінною детермінантою віктимної поведінки неповнолітньої особи.