ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СВІТОВОЇ ВІКТИМОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
DOI:
https://doi.org/10.32366/2709-9261-2021-2-2-9-18Ключові слова:
злочинність; кримінологія; віктимологія; історичні аспекти; генезис.Анотація
Актуальність статті обумовлена потребою дослідження історичного аспекту, генезису віктимології, а також змісту її понятійного апарату, формулювання гіпотез та вдосконалення її наукового інструментарію. Віктимологічні поняття є відображенням найістотніших засобів і відносин, явищ і процесів, які безпосередньо пов’язані зі злочинністю. У статті окреслено проблемні аспекти щодо складного характеру понятійного апарату віктимології, унаслідок чого велика кількість понять неюридичного походження в кримінології становить небезпеку руйнування механізму юридичних оцінок і висновків щодо злочинності, її причин, особи злочинця і потерпілого, заходів запобігання. З’ясовано, що історичний аспект, генезис віктимології, а також зміст її понятійного апарату є динамічним процесом узгодження гіпотез і положень, думок і поглядів учених-кримінологів, віктимологів, юристів-практиків, соціологів і психологів, результати якого формують доктринальну основу віктимології. Висловлені позиції є спробою деякого впорядкування різноманітних наукових підходів до змісту окремих елементів предмета віктимології, що, у свою чергу, формує мотивацію для подальшої дискусії представників вітчизняних і зарубіжних кримінологічних шкіл. Обґрунтування генезису та змісту понятійного апарату віктимології, окремих її теоретичних положень є невід’ємною частиною розробки концепції боротьби зі злочинністю і має не тільки наукове, а й важливе практичне значення.
Посилання
Karmen A. Crime Victims. An introduction to Victimology. Brooks. Cole. 1995. P. 19–21.
Давиденко В. Л. Віктимологія як галузь кримінологічної науки. Європейські перспективи. № 8. 2014. С. 118–121.
Hentig H. Remarks on the Interaction of Perpetrator and Victim. The Journal of Criminal Law and Criminology. 1941. V. 31. P. 303–309.
Hentig H. The Criminal and His Victim. Studies in the Sociology of Crime. New Haven : Yale University Press, 1948. P. 384–395.
Квашис B. Е. Основы виктимологии. Проблемы защиты прав потерпевших от преступлений : монография. М. : Nota Bene, 1999. 280 с.
Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаних : пер. с итал. Киев : Ин Юре, 2014. 240 с.
Fattah A. Victimology: the ways of development. Journal of Criminal Law and Criminology. 1967. № 2. P. 113–124.
Джужа А. О. Віктимологічні засади запобігання злочинам в Україні: теорія та практика : монографія. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. 416 с.
Джужа О. М. Запобігання злочинам: кримінолого-віктимологічна парадигма : монографія. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2015. 331 с.
Джужа А. О. Історичні передумови становлення та розвитку віктимології як науки про жертву злочину. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2017. № 1 (59). С. 105–111.
Вандышев В. В. Виктимология: что это такое? Л. : Знание, 1978. 19 с.
Луріджіо Е. Дж. Насильницька віктимізація в Сполучених Штатах: основні проблеми та тенденції. 2014.