ПІДГОТОВКА ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЯК ПРЕДМЕТ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА: ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Анотація

Мета статті – визначити поняття та особливості підготовки до військової служби як предмета цивільно-військового співробітництва в правовому аспекті. Розглянуто коло суб’єктів, які здійснюють підготовку до військової служби в її правовому та організаційному аспекті. З’ясовано, що сфера підготовки до військової служби в умовах правового режиму воєнного стану потребує особливих форм консолідації громадянського суспільства зі Збройними силами України та іншими військовими формуваннями. Визначено, що основним завданням цивільно-військового співробітництва у сфері підготовки до військової служби є використання можливостей цивільного середовища (громадянського суспільства, підприємств, установ та організацій усіх форм власності) для забезпечення Сил оборони необхідною кількістю військово навчених громадян, здатних на високому рівні виконувати військовий обов’язок. Обґрунтовано, що підготовку до військової служби можна розглядати в педагогічному, психологічному, соціологічному, військовому, економічному та правовому аспектах. Сформульовано поняття підготовки до військової служби як предмета цивільно-військового співробітництва в правовому аспекті: це сукупність правових засобів та інструментів, об’єднаних спільною метою правового регулювання – створення умов для комплектування військових формувань України високомотивованими військовослужбовцями з розвиненими професійно важливими якостями. Вказана мета досягається завдяки спільній роботі інститутів громадянського суспільства, органів публічної влади, суб’єктів господарювання, закладів освіти та військових формувань. Найбільш важливими ділянками їх взаємодії є національно-патріотичне виховання, домобілізаційна підготовка та підготовка за окремими військово-обліковими спеціальностями, які потребують спеціальних знань і не можуть бути забезпечені в достатніх обсягах системою військової освіти.