ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ СЕРЕД ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛІКУ УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ З ПИТАНЬ ПРОБАЦІЇ (АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ПОЗИТИВНИХ ПРАКТИК)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2709-9261-2022-1-5-25

Ключові слова:

запобігання кримінальним правопорушенням, уповноважений орган з питань пробації, повторні кримінальні правопорушення, детермінанти злочинності, кращі виправні практики.

Анотація

Статтю присвячено аналізу зарубіжних позитивних практик запобігання кримінальним правопорушенням серед осіб, які перебувають на обліку уповноваженого органу з питань пробації. Проаналізовано кращі практики іноземних країн, де система пробації вже успішно функціонує. Розглянуто основні детермінанти повторних кримінальних правопорушень, що можуть вчинятися особами, котрі перебувають на обліку уповноваженого органу з питань пробації. Автор звертає увагу на різні фактори, які можуть впливати на вчинення повторних правопорушень, такі як кримінальне минуле, перебування у місцях ізоляції та взаємодія із кримінальною субкультурою. Розглянуто вплив економічних умов, соціального середовища, вживання наркотиків та алкоголю, а також контролю та супроводу з боку пробаційних служб на зменшення ризику повторних правопорушень. Дослідження відображає важливість соціальної адаптації та підтримки для зменшення кримінальної поведінки. Звернено увагу на кращі виправні практики, які можуть бути використані національними інституціями для покращення запобігання кримінальним правопорушенням серед осіб, котрі перебувають на обліку уповноваженого органу з питань пробації.

Посилання

Колодчин Д., Кухар В. Уповноважений орган з питань пробації як суб’єкт запобігання кримінальним правопорушенням. Право.ua. 2022. № 4. С. 96–103.

Laub J.H. & Sampson R.J. The Sutherland-Glueck Debate: On the Sociology of Criminological Knowledge. American Journal of Sociology. 1991. № 96 (6). Р 1402–1440.

Халимон С.І. Запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Дніпропетровськ, 254 с.

Robert L. Dugdale, The Jukes: A Studyin Crime, Pauperism, Disease, and Heredity. New York : G. P. Putnam’s Sons, 1891. P. 127.

Goring C. The English Convict (Montclair N.J.: Patterson Smith, 1972, first published in 1913).

Whitehead P. and Statham R. The History of Probation: Politics, Power and Cultural Change 1876–2005. Crayford: Shaw & Sons. 2006. P. 327.

Maguire M., Raynor P., Vanstone M. et al. Voluntary after-care and the probation service: A case of diminishing responsibility. The Howard Journal of Criminal Justice. 2000. № 39 (3). Р. 234–248.

Maguire M. The resettlement of ex-prisoners. Gelsthorpe L and Morgan R (eds) Handbook of Probation. Cullompton : Willan. 2007. Р. 398–424.

Raynor P. Opportunity, motivation and change: some findings from research on resettlement. Burnett R and Roberts C (eds) What Works in Probation and Youth Justice. Cullompton : Willan. 2004. Р. 217–233.

Deering J. and Feilzer M. Transforming Rehabilitation: Is Privatisation the End of the Probation Deal? Bristol : Policy Pressю 2015. P. 112.

Petersilia J. When Prisoners come Home: Parole and Prisoner Reentry. New York : Oxford University Press. 2003. P. 278.

Wilson J.Q. Thinking About Crime. New York : Basic Books 1975. P. 250.

Wilson J.Q. and Kelling G.L. Broken windows. Atlantic Monthly, March, 1982. Р. 29–38.

Fernando R. Desistance from crime and probation supervision: Comparing experiences of English and French probationers. Probation Journal. № 68 (2). 2021. P. 224–242. URL: https://doi.org/10.1177/02645505211012062

Phillips J., Albertson K., Collinson B., and Fowler A. Delivering desistancefocused probation in community hubs: Fivekey ingredients. Probation Journal. 2020. Vol. 67 (3). Р. 264–282. DOI: 10.1177/0264550520939176

Dominey J. The Use of Community Hubs to Deliver Probation Supervision. Cambridge: Institute of Criminology. URL: https://www.ccgsj.crim.cam.ac.uk/research/community-hubs.

Ягунов Д.В. Пенітенціарна політика як складова соціального контролю : дис. … докт. політ. наук. Вінниця, 2021. 460 с.

Ehrlich I. On the Usefulness of Controlling Individuals: An Economic Analysis of Rehabilitation, Incapacitation and Deterrence. American Economic Review. № 71 (3). 1981. Р. 307–322.

Buonanno P. The Socioeconomic Determinants of Crime. A Review of the Literature. Working paper series. Department of economics university of Milan – Bicocca, 2003. P. 33.

Western B. Homeward: life in the Year After Prison. New York : Russell Sage, 2018. P. 234.

Hirschi T. & Rudisill D. The Great American Search: Causes of Crime 1876–1976. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science. № 423 (1). 1976. Р. 14–22. URL: https://doi.org/10.1177/000271627642300103

Dowden C. and Andrews D. The importance of staff practice in delivering effective correctional treatment: a metaanalytic review of core correctional practice. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology. № 48 (2). 2004. P. 203–214.

Sanders M., Jones L., & Briggs E. A What Works Centre for Probation: Challenges and possibilities. Probation Journal. № 69 (1) 2022. P. 107–114. URL: https://doi.org/10.1177/02645505211025077

Шеремета О.С. Органи місцевого самоврядування як субєкт запобігання злочинам : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.08. Харків, 2018. 38 с.

Виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та основи пробації: Курс лекцій / під ред. І.Г. Богатирьова. Чернігів : Просвіта, 2007. 336 с.

Haas, S.M. & Spence, D.H. Use of Core Correctional Practice and Inmate Preparedness for Release. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology. № 61 (13). 2017. P. 1455–1478. URL: https://doi.org/10.1177/0306624X15625992.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-20

Як цитувати

Колодчин, Д. В. (2024). ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ СЕРЕД ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛІКУ УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ З ПИТАНЬ ПРОБАЦІЇ (АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ПОЗИТИВНИХ ПРАКТИК). Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика, 5(1), 132–137. https://doi.org/10.32782/2709-9261-2022-1-5-25

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ: ОБМІН ДОСВІДОМ