ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ПОВОДЖЕННЯ ЗІ ЗБРОЄЮ, БОЙОВИМИ ПРИПАСАМИ, ВИБУХОВИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ВИБУХОВИМИ ПРИСТРОЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2709-9261-2022-1-5-11Ключові слова:
початок, розслідування, організація, зброя, бойові припаси, вибухові речовини, реєстр, слідчий, спеціалістиАнотація
На підставі аналізу матеріалів кримінальних проваджень і наукових джерел із криміналістики у статті окреслено організацію початкового етапу розслідування незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, а також встановлено проблеми, які виникають у розслідуванні таких кримінальних правопорушень і мають вплив на весь подальший хід розслідування; визначено шляхи їх вирішення. Встановлено, що специфіка початкового етапу досудового розслідування зумовлена кримінально-правовою природою незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями і тим, що всі дії, які становлять цю стадію, відбуваються негайно після внесення даних про певне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Звернено увагу на те, що в умовах воєнного стану діє особливий режим кримінального провадження, тож, якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені кримінальним процесуальним законодавством. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). У зв’язку із цим основним завданням на початковому етапі досудового розслідування кримінальних правопорушень для слідчого (або іншої особи, котра проводить розслідування) є визначення необхідної доказової інформації та її джерел. Під час такої діяльності отримується первинна, «сигнальна» інформація внаслідок відповідної вихідної слідчої ситуації, будуються версії, збираються докази, інформація перетворюється на базову, яка відображає обставини предмета доказування у кримінальному провадженні. Залежно від обробки первинної інформації, її практичної перевірки та логічної оцінки орган досудового розслідування планує першочергові завдання, виробляє стратегію і скеровує увесь хід подальшого розслідування.
Посилання
Бондар В.С., Кривонос М.В. Зміст та особливості предмета доказування в кримінальних провадженнях про злочини у сфері обігу вогнепальної зброї та бойових припасів. Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2018. № 3 (83). С. 195–209.
Вакулік О.А., Азаров Ю.І. Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні : навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2015. 184 с.
Дрозд В.Г. Правове регулювання досудового розслідування: проблеми теорії та практики : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018. 448 c.
Карпушин С.Ю. Проведення слідчих (розшукових) дій : дис. … канд. юрид. наук : Київ, 2016. 210 с.
Коваленко В.В. Організація й тактика огляду вогнепальної зброї та боєприпасів на місці їх виявлення. Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2017. Вип. № 1 (77). С. 189–197.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/–laws/show/4651-17
Лобойко Л.М. Актуальні проблеми визначення підстав і моменту початку досудового розслідування. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 87–92.
Олішевський О.В. Поняття організації розслідування злочинів. Боротьба зі злочинністю та забезпечення громадського порядку: проблеми теорії та практики. Харків : ХНУВС, 2009. С. 75–79.
Павловський В.В. Початок досудового розслідування: проблеми та перспективи розвитку. Науковий вісник Академій муніципального управління. Серія «Право». 2014. Вип. 2. С. 390–395.
Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. Настільна книга слідчого. Київ: Ін Юре, 2007. 728 с.
Пашиєва А.С. Огляд метальної холодної зброї на місці вчинення правопорушення. Участь спеціаліста у кримінальному провадженні : матеріали міжвідом. наук.-практ. кругл. столу (Київ, 24 квіт. 2019 р.). Київ, 2019. С. 92–95.
Пінчук М.Г. Предмет доказування і судовий розгляд справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами : монографія. Харків : Право, 2009. 176 с.
Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події : наказ МВС України від 08 лютого 2019 р. № 100. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19.
Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні : наказ МВС України від 07 лип. 2017 р. № 575. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0937-17.
Щербаковський М.Г. Використання доказів як етап доказування у кримінальному провадженні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2017. Вип. 2. С. 88–95.