ДО ПИТАННЯ ЩОДО ПІДСТАВ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ

Анотація

У статті розглядаються підстави криміналізації воєнних злочинів у національному кримінальному законодавстві. Вказується, що криміналізація кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку взагалі та воєнних злочинів зокрема пов’язана, по-перше, із необхідністю у врахуванні негативного, історично сформованого досвіду захисту цивільного населення в умовах збройного конфлікту; по-друге, – з наявністю відповідних зобов’язань, взятих Україною під час ратифікації договорів, які утворюють міжнародне гуманітарне право; третьою причиною є визначення способів наближення національного законодавства до законодавства зарубіжних країн. Зазначається, що до соціальних та кримінологічних факторів криміналізації воєнних злочинів доцільно віднести: 1) відсутність кореляції між кримінально-правовими та кримінологічними заходами протидії воєнним злочинам; 2) відсутність механізму інтеграції заходів, передбачених міжнародними правовими документами у процес запобігання воєнним злочинам; 3) відсутність дієвих програм психологічної реабілітації цивільних осіб та військовослужбовців, щодо яких було вчинено військові злочини; 4) відсутність економічного потенціалу держави для своєчасного відновлення цивільних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури; 5) відсутність практики (стандартів) розслідування воєнних злочинів, адаптованих під національний збройний конфлікт; 6) відсутність можливості забезпечення національної стійкості на тимчасово окупованих територіях та територіях, на яких ведуться активні бойові дії. Підсумовується, що активний розвиток міжнародного воєнного кримінального права пов'язаний із подіями, які відбувались в умовах дії комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Україні, зокрема – Другої світової війни.